google-site-verification: google29789bece8821062.html

Циклове методичне об’єднання вчителів історії і суспільних дисциплін

 

Історія нічому не учить, але жорстоко карає за незнання її уроків.

В. Ключевський

 

Право не можна прищепити – його треба виховати.

Ф. Бродель

 

Історія – це географія в часі, а географія – історія в просторі.

Ж. Реклю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблема, над якою працює МО:

Активізація навчальної діяльності учнів шляхом особистісно орієнтованої системи навчання і виховання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алєйніков Ігор Анатолійович

 

Вчитель вищої категорії, вчитель-методист, голова МО

Вивчає тему:

Використання мультимедійних технологій на уроках історії і права

Автор численних мультимедійних розробок та майстер-класів

 

 

Ануфрієв Віктор Семенович

 

Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, заслужений працівник освіти

Вивчає тему:

Використання форм і методів особистісно орієнтованого навчання при викладанні профільних спецкурсів 

Директор навчального закладу, організатор його профілізації

 

 

Ігнатьєва Лілія Анатоліївна

 

Спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

 

Вивчає тему:

Нетрадиційні уроки історії як засіб активізації пізнавальної активності

Велику увагу приділяє стимулюванню творчої активності учнів та вивченню культури

 

 

 

 

Презентація кафедри

/uploads/editor/3461/140393/sitepage_65/files/kafedra_istorii.pptx

 

Підготовка олімпіад з правознавства

/uploads/editor/3461/140393/sitepage_73/files/pidgotovka_olimpiad_z_pravoznavstva.doc

 

"Особливості викладання правознавства в профільних класах"
стаття І. Алєйнікова 

Профільною освітою в Україні вважається вид диференційованого навчання. Завдяки йому створюються умови для підготовки старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, з урахуванням інтересів, здібностей та особистісних якостей учнів. Профільне навчання потрібне для школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, для забезпечення адаптації дитини в суспільстві та підготовки до самостійного життя, виховання відповідальності у прийнятті рішень."Профільна школа найповніше розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії, надає можливість більше приділяти часу тим предметам, які стануть у пригоді в майбутньому", - наголосив заступник міністра освіти Борис Жебровський під час зустрічі з лідерами учнівського самоврядування м. Києва.

Профілізація старшої школи як необхідний елемент модернізації освіти з метою її відповідності сучасним світовим стандартам закладалася ще десять років тому за пам’ятної всім реформи переходу на 12-річне та 12-бальне навчання. Проте ані тогочасний держстандарт освіти, ані нормативні акти так і не окреслили чіткої структури, завдань та можливостей профільної освіти, видана ж, в решті решт,нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі в 2009 році так і не вступила в дію. З розробкою нового Державного стандарту освіти та Національної стратегії розвитку освіти на період до 2021 року ми мали нагоду дочекатись ще однієї редакції Концепції (прийнята в серпні 2013). Щоправда, сподівання на вступ в дію і повну її реалізацію малувато, про що, на жаль, говорить попередній досвід подібних державних «довгобудів», які при зміні влади так до сих пір і залишалися в ранзі недобудованих проектів.

Втім, вже попереднього десятиліття, незважаючи на всю невизначеність і суперечливість державної політики, в Україні проросла величезна кількість ліцеїв, гімназій, коледжів, колегіумів та інших профільних закладів, які намагалися, і іноді навмання, намацати власний шлях розвитку. Таким став і наш  економіко-правовий ліцей, створений на базі Кіровоградської ЗОШ №34.Його назва «Сучасник» з’явилася невипадково, адже колектив закладу прагнув врахувати не тільки інтереси школярів та їх батьків, а також стан сучасного ринку праці. Можна заперечити, що за останні роки професії юриста й економіста стали менш затребуваними. Проте мова йде навпаки про висококласних спеціалістів, яких, беручи до уваги теперішнє становище української економіки і прав людини, очевидно не вистачає. Іншими словами:  представників цих професій багато, але існує брак гарних!

Таким чином, нова школа вимагала глобальних змін якості педагогічного середовища, яке мало б регулюватися й налаштуватися на персональний талант дитини, а також одночасно було б гнучким та здатним до саморозширення й самовдосконалення відповідно до здібностей учнів. М. Гузик, висловивший ідею Авторської школи, називає таку систему дитиноцентричністю. Переорієнтація освітнього процесу з єдиних колективних форм його організації до індивідуального навчання повинна змінити й саму суть соціальної активності школярів, що особливо необхідно при поглибленому вивченні такого предмета, як правознавство, адже саме він передбачає глибоке розуміння принципів індивідуальності, гуманізму та демократизму.

Навчально-виховний комплекс передбачає поєднання базової загальної середньої освіти двох освітніх рівнів із профільною академічною на третьому. Профільний рівень вивчення економіки і права в навчальному закладі неможливий не тільки без поглибленого вивчення цих предметів, а й без введення додаткових спецкурсів. Згідно Концепції розвитку навчального закладу, Статуту та перспективного прогнозування вивчення профільних предметів  за рахунок інваріантного набору в НВК визначені предмети та курси за вибором.

За навчальним планом Міністерства освіти і науки України вони згідно Статуту вводяться в 8 – 9 класах в якості допрофільнихпропедевтичних та в 10 - 11 ліцейних класах як таких, що поглиблюють знання учнів з правових дисциплін.

Маючи великий вибір предметів суспільно-гуманітарного циклу, які рекомендовані Міносвіти, НВК поставив для себе завдання вибрати з них саме ті, що будуть необхідні учням, створять систему безперервної правової освіти для них та будуть відповідати реаліям часу. Співпраця з багатьма правовими вузами, інформація від студентів-колишніх випускників нашого ліцею, вимоги до абітурієнтів приводять до висновків, що, незважаючи наразі на відсутність ЗНО з правознавства, багато вишів запроваджують вступні співбесіди для майбутніх студентів, що робить використання профільних спецкурсів просто необхідним. Зокрема, така практика поширена в Одеський юридичній академії, Київський академії внутрішніх справ, Харківському національному університеті внутрішніх справ та в інших навчальних закладах.

Саме тому циклове методичне об’єднання вчителів історії та права, адміністрація НВК поставила собі завдання випробувати більшість із запропонованих спецкурсів та визначитися з найбільш корисними з них. Основними критеріями цього вибору повинні стати потреби в правових знаннях дітей, існування навчальних програм, підручників, наявність кваліфікованих викладачів та ін. Не менш важливим було випробувати дієвість спецкурсів протягом кількох років на різних групах учнів. Після накопичення практичного досвіду та вивчення його педагогічними колективом та батьками учнів серед спецкурсів обираються саме ті, які зарекомендували себе найкращим чином.

Так, наприклад, після апробації НВК відмовився від викладання спецкурсу «Вивчаючи гуманітарне право», як такого, що має вузьку спрямованість і низьку практичну цінність для майбутніх абітурієнтів.

На даний момент в ліцеї «Сучасник» склалася така система правової освіти.

В 8 класів якості допрофільного запроваджується курс «Ми – громадяни України». Будучи пропедевтичною, його програма підготовлює учнів до сприйняття абстрактних понять, таких як «суспільство», «право», «держава», дає розуміння базової термінології, що буде використовуватись з 9-го класу при вивченні інших правових дисциплін. Курс побудований на використанні ігрових та інтерактивних технологій, роботі в групах, що максимально відповідає віковим особливостям школярів.Посібник для вчителя, що використовується для цього, містить готові технології побудови навчально-виховного процесу, що мають максимально ефективний вплив на реалізацію поставленої мети уроку. В ході занять учні отримують не тільки базові знання про суспільство й державу, а й навчаються основним правилам ведення дискусії, що, безумовно, будуть корисними для організації спільних проектів в майбутньому.

В рамках формування наукового світогляду та з метою стимулювання творчої та пошукової роботи з 8-го класу всі діти стають членами Шкільного Наукового Товариства «Паросток». Воно має секційну структуру, що нагадує побудову Малої Академії Наук. Починаючи з цього року, учні обирають напрямок роботи й педагога-керівника, який допомагає їм визначитися з темою власного учнівського дослідження. Проводячи пошукову роботу, діти добирають матеріал, який буде оформлений у вигляді учнівської наукової роботи, та захищають його на зборах секції. В ході захисту за доволі складною системою оцінювання педагоги та учні визначають кращих науковців ліцею. Вони заохочуються грамотами та мають можливість покращити свої оцінки з обраного предмету. Треба зазначити, що велика кількість учнів обирає саме секцію правознавства. Наступного року школяр має право змінити напрямок дослідження або продовжувати його далі. Таким чином, подібна практика дозволяє навчити дітей відбирати необхідний матеріал, виробляє навички наукової систематизації, демонстрації та публічного виступу.

9 клас стає основним для правової освіти учнів, оскільки саме в ньому починається вивчення предмету «Основи правознавства (практичний курс)». Рада ліцею вирішила доповнити його введенням профільного спецкурсу «Історія держави і права України».На думку педагогів та батьків синтетичне поєднання історії і правознавства дозволяє продемонструвати державні інститути в їх розвитку та дослідити процес становлення української державності, що приводить до більш глибокого розуміння суспільних явищ та одночасно поглиблює знання учнів з такого предмету, як історія.На прикладах розвитку держави і права на території України поглиблюються знання учнів з правознавства, відбувається закріплення правової термінології, виховується патріотизм та чітка громадянська позиція.

В НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів №34 – економіко-правовий ліцей «Сучасник» – ДЮЦ одним із пріоритетних завдань є  побудова навчального процесу як системи взаємодії вчителя, учня та інформаційних технологій. Зокрема, на базі кабінету історії і права створено такий навчально-технічний комплекс, що дозволяє, використовуючи мультимедіа технології, поглибити знання учнів, заохотити їх до навчання та й зробити сам процес навчання цікавим та насиченим.

Зокрема, автором статті була розроблена система мультимедійних уроків з історії держави і права України, які з власними методичними рекомендаціями можуть використовуватись будь-яким викладачем зазначеного спецкурсу.

В дев’ятому ж класі всі учні складають державну підсумкову атестацію з правознавства в усній формі за білетами Міністерства освіти України. Це допомагає провести диференціацію учнів з метою віднайти найбільш пристосованих та маючих таланти до подальшого поглибленого вивчення правознавства. Аналогічний відбір відбувається й для економічного профілю ліцею, що дає змогу задовольнити потреби як учнів із більш вираженими гуманітарним нахилами, так і тих, хто більш схильний до точних наук.

Саме в 10-11-х класах профілізація доходить до свого логічного завершення, оскільки школярі переходять до поглибленого вивчення правознавства за відповідними програмамиМіністерства освіти.Вони та підручники дуже насичені фактичною інформацією, що важко засвоюється,  мало структуровані та містять великі обсяги цитат із нормативно-правових актів. Для опанування навчального матеріалу стають в пригоді мультимедійна дошка з розробленими мнемонічними схемами, а також спеціально виділені уроки для розв’язання правових задач, які програмою, до речі, не передбачені. Крім того, на  відеоресурсіYouTubeможна знайти величезну кількість ситуацій з реального життя, що можна використати для практичного розбору. Нажаль, спеціально підготовлених відеоматеріалів для шкільного навчального курсу ми не маємо. Виключення складає хіба що додаток до посібника «Де починаються права людини: уроки історії і сучасні підходи», що можна застосовувати при вивченні окремих тем.

Поряд із цим, за рахунок варіативної складової вводяться спецкурси. «Права людини» - один із таких, що розглядає права і свободи в системі загальноєвропейських та загальнолюдських цінностей. Разом з обов’язковими «Основами правознавства» та «Філософією» він дозволяє глибше проникати в сутність суспільних процесів, формує наукову свідомість.

Також слід відмітити й такі курси, як «Основи споживчих знань», що може використовуватись в різних класах в залежності від обраної програми. Протягом кількох років наш НВК намагається поєднувати економічний і правовий профілі, вводячи предмети, що вивчають права споживачів. Такі спроби здійснювались для різних класів, починаючи з 8-го. В решті решт, зупинились на даному спецкурсі, беручи до уваги, як його практичну значимість для учнів як споживачів, так і науковість, для якої необхідною базою є обов’язкове вивчення економіки в 10-му класі.

Останній рік навчання в системі загальної середньої освіти має підготувати учнів до вступу у виші та, крім забезпечення їх необхідними знаннями,має замкнути цикл суспільно-гуманітарної освіти на високому теоретичному рівні, остаточно сформувавши свідомого громадянина нашої держави та гідного члена людської спільноти. Навіть предмети інваріативної складової надають цю можливість. Це – «Основи правознавства» із поглибленим вивченням, «Філософія» та «Людина і світ». Одночасно учні вивчають «Основи демократії», спецкурс, покликаний завершити виховання сучасної людини, особистості, що має глибокі переконання у непереможності загальнолюдських цінностей та демократичного суспільства.

Таким чином, в НВК створена гнучка система профільної правової та економічної освіти, що є реакцією на потреби часу та відповідає інтересам учнів, батьків та суспільства в цілому. Правильність обраного курсу підкріплюється кількістю випускників, що стають студентами вузів за правовими й економічними спеціальностями.

Сподіваємось, що реалізація нової Концепціїпрофільної освіти, яка почне здійснюватись аж 2018 року, не залишиться знов на папері та не зруйнує ту систему, яка склалася майже стихійно, а навпаки- удосконалить її та доведе до логічного завершення.